Освітній портал Дніпропетровщини

 

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ

МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

                                                      «Знання без здоров’я не

мають жодного значення»

Піфагор

 

Актуальність:«Знання без здоров’я не мають жодного значення» – так колись сказав великий давньогрецький філософ, математик, Олімпійський чемпіон з кулачного бою Піфагор. Здоров’я дітей – одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, вчителів, суспільства в цілому. Для України головною проблемою, яка пов’язана з майбутнім держави, є збереження і зміцнення здоров’я дітей та учнівської молоді. Турботу викликає різке погіршення стану фізичного та розумового розвитку підростаючого покоління, зниження рівня народжуваності й тривалості життя, зростання смертності, особливо дитячої. Вступаючи до школи, 85 % дітей мають ті чи інші порушення соматичного та психічного характеру, зростає кількість дітей, які мають психоневрологічні захворювання. Тому головним завданням у діяльності педагогічних колективів навчальних закладів на сучасному етапі повинно бути збереження і зміцнення здоров’я дітей, формування позитивної мотивації до здорового способу життя у учителів, учнів та їхніх батьків.

        Мета сучасної школи – підготовка дітей до життя. Кожен учень має отримати під час навчання знання, що знадобляться йому в майбутньому житті. Здійснення означеної мети можливе за умови запровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки.

Вчитель, володіючи сучасними педагогічними знаннями, при постійній взаємодії з учнями, їхніми батьками, медичними працівниками та шкільними психологами, планує й організовує свою діяльність з урахуванням пріоритетів збереження та зміцнення здоров’я всіх суб’єктів педагогічного процесу. У своїй роботі він звертається до різноманітних педагогічних технологій.

Технологія – це, перш за все, системний метод створення, застосування знань з урахуванням технологічних і людських ресурсів та їх взаємовпливу, що має на меті оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО).

У класифікації освітніх технологій останнім часом виокремилася нова група – здоров’язберігаючі технології.

Слід зазначити, що здоров’язберігаюча педагогіка не може бути представлена як конкретна освітня технологія. Разом з тим, поняття “здоров’язберігаючі технології” об’єднує в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу з формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів.

Мета всіх здоров’язберігаючих освітніх технологій – сформувати в учнів необхідні знання, вміння та навички здорового способу життя, навчити їх використовувати отримані знання в повсякденному житті.

Під здоров’язберігаючими технологіями пропонують розуміти:

·        сприятливі умови навчання дитини в школі (без стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);

·        оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог);

·        необхідний достатній та раціонально організований руховий режим.

У своїй роботі для досягнення мети здоров’язберігаючих освітніх технологій я застосовують такі групи засобів:

·         рухової спрямованості (фізичні вправи, фізкультхвилинки, лікувальна фізкультура, рухливі ігри);

·         оздоровчі сили природи (сонячні та повітряні ванни, загартування, фітотерапія та соляна терапія.);

·             гігієнічні (виконання санітарно-гігієнічних вимог; особиста та загальна гігієна, дотримання режиму дня та режиму рухової активності).

          З метою визначення ефективності здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховному процесі молодших школярів на базі Авторської школи М.П.Гузика м.Южного Одеської області в якості експерименту була впроваджена система здоров'язберігаючих технологій.

Для цього були розроблені та впроваджені в навчально-виховний процес молодших школярів спеціальні комплекси фізхвилинок, які проводяться на 20-й хвилині кожного уроку, комплекс щоденної ранкової суглобової,гімнастики,                                                              в роботі використали набивні мішечки, надувні м’ячі, канат, ортопедичні подушки для сидіння, було оснащено класи термометрами, гігрометрами, соляними лампами  та зволожувачами повітря, проведено тематичні спортивно-масові свята та заходи з залученням відомих спортсменів, тренерів та громадських діячів, для підвищення інтересу учнів до занять фізичною культурою, спортом та здорового способу життя (див. ст. ЕФЕКТИВНІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я В НАВЧАЛЬНО_ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ).

Висновки. Працюючи з учнями молодших класів Авторської школи Н.П.Гузика та дотримуючись режиму школи та вище перерахованих заходів, мали змогу дослідити, проаналізувати та вивести динаміку покращення загального фізичного стану здоров’я та значний приріст розвитку фізичних якостей молодших школярів. Ефективність та позитивний вплив такої системи в ході експериментальної роботи доведено беззаперечно. Можемо констатувати, що стан здоров’я учнів під час навчально-виховного процесу не погіршується, що дуже важливо, а в деяких випадках значно покращується (див ст. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАЛЬНОВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ).

Звичайно, вирішення проблеми збереження здоров’я дітей потребує пильної уваги всіх зацікавлених у цьому: педагогів, медиків, батьків, представників громадськості. Однак, особливе місце та відповідальність в оздоровчій діяльності відводиться освітній системі, яка повинна й має всі можливості для того, щоб зробити освітній процес здоров’язберігаючим, оскільки в цьому випадку, мова йде вже не просто про стан здоров’я сучасного підростаючого покоління, а про майбутнє України.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Основи здоров’я і фізична культура: програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – 1-11 класи. – К.: Початкова школа, 2001.  –С. 112.
2. Киричук О. В. Концепція виховання підростаючого поколінь суверенної України // Рідна школа. – 1995. – № 5. – C.47–52.
3. Рудакова А. О. Впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій у навчально-виховний процес / А. О. Рудакова, Г. С. Ричкова // Біологія. – 2009. – № 34 (грудень). – С. 10–15.
4. Рябченко С. Фізичне виховання школярів // Здоров’я та фізична культура. – 2007. – № 26 (86). – С. 10–20.
5. Суркова О. В. Націленість використовувати здоров’язберігаючих технологи / О. В. Суркова / / Фіз. культура в шк. – 2011. – № 3. – С. 37–38.
6. Туманов А. Ю. Здоров’язберігаючі технології в основних формах занять / А. Ю. Туманов / / Фіз. культура в шк. – 20 с.
7. Озернюк А. Т. Нетрадиційні методи оздоровчого впливуна організм школярів // Фізична культура в школі. – 1991. – № 4. – C. 112–1
8. http://on2.docdat.com/docs/164/index-74596.html
9. http://pedsovet.su/load/244
10. http://scherbanivska.org.ua/shkola/zdorovjazberihajuchi-tehnolohiji-u-shkoli/
11. http://www.openclass.ru/node/47746
12. http://www.pansionmsu.ru/education/health/
 

 

 

Подобається