Освітній портал Дніпропетровщини

 

Пам'ятка " Вікові особливості дітей 4-5 років"

Щоб сприяти особистісному розвитку дитини 4-5 років, необхідно враховувати наступне.  -  У цьому віці закладаються основи творчого відношення до предметного світу. Для цього можна використовувати ті скромні вироби, які дитина створює своїми руками для гри або як подарунок близьким. Якщо дорослий систематично буде підкреслювати, що дитина зробила щось сама, що вона вже багато чого вміє й зможе створити атмосферу заслуженого визнання й успіху, то задоволення, яке при цьому одержує дитина, буде спонукувати її й надалі ставити подібні завдання.

 -  У цей період можуть виникнути дійсно пізнавальне відношення до світу, безкорислива потреба в знаннях з інтересу й бажання знати. Для подальшого розвитку пізнавального інтересу важливо не тільки давати дитині нові знання в захоплювальній формі, необхідно максимально шанобливо ставитися до її власних розумових пошуків і їхніх результатів.  -  -  На п'ятому році життя дитина уже здатна міркувати, не спираючись на безпосередній досвід. У неї з'являється коло чисто словесних знань. Оперуючи такими знаннями, дитина може іноді приходити до неправильних висновків, одержувати логічно недосконалі результати. Будь-який вияв неповаги до цих перших самостійних інтелектуальних кроків може відбити в дитини інтерес до сфери знань і позбавити її впевненості в собі. Дорослим варто не оцінювати дітей, а обговорювати з ними їхні міркування.

 - Звідси природно випливає, що новими у відношенні дитини до інших людей повинні стати, з одного боку, інтерес і повага до дорослого як до джерела нових знань, а з іншого боку – поважне й зацікавлене ставлення до аналогічних інтелектуальних пошуків однолітків.

 - Ставлення до однолітків у цьому віці носить ще не дуже диференційований характер. Діти в основному діляться на “поганих” і “хороших”, і ці оцінки в дуже великому ступені залежать від дорослих. Так, більшість дітей п'ятого року життя вважають однолітків поганими тому, що вихователь робить їм зауваження за те, що вони повільно їдять, погано засинають тощо.

 - Необхідно мати на увазі, що репутація дитини в групі, ставлення до неї однолітків і її самопочуття можуть без усякого наміру з боку дорослого непоправно постраждати. Для цього досить частого вияву невдоволення дорослого із приводу таких форм поводження, які, хоча й створюють організаційні труднощі, морально нейтральні, не залежать від дитини й найчастіше обумовлені його фізіологічними особливостями.

У розвитку свідомості дітей відкриваються дві дуже важливі можливості, від правильного використання яких істотно залежить загальний рівень їхнього розумового розвитку. Одна з можливостей пов'язана з тим, що на п'ятому році життя діти здатні у своєму пізнанні виходити за межі того, із чим безпосередньо зіштовхуються самі. Починаючи із цього віку діти можуть поступово накопичувати фактичні знання про різні предмети і явища, яких вони не бачили й про які знають тільки зі слів дорослого (про тварини і машини, міста і країни тощо).

Дуже важливо розуміти, що коли дитина накопичує такі уявлення, вона не просто збільшує обсяг знань про навколишнє. У неї природно виникає ставлення до тих нових сфер життя, з якими її знайомлять: симпатія до дельфінів і боязнь акул, співчуття до людей, які місяцями живуть в умовах полярної ночі, і повага до їхньої здатності пристосовуватися до складних природних умов.

А це означає, що дорослий не лише дає знання, але й принципово розширює коло подій і предметів, котрі викликають у дитини емоційний відгук: співчуття й збурювання, повагу й інтерес. Дуже важливо, що почуття, пережиті дитиною із приводу далеких і особисто їй незнайомих істот або подій, по суті своєї безкорисливі, не пов'язані із егоїстичними бажаннями й устремліннями. Тим самим дорослі виводять дитину за межі вузьких і егоїстичних інтересів, роблячи найперші кроки у формуванні майбутнього громадянина, формують її як людину людства.

Діти 4-5 років прагнуть до самостійності, але невдачі бентежать їх. Накопичуючись, безуспішні зусилля породжують непевність. Тим часом довільність підтримується саме успішністю виконання завдання дорослого або справи, яку дитина задумала зробити сама. В ігровій діяльності дітей середнього дошкільного віку з'являються рольові взаємодії. Вони вказують на те, що дошкільники починають відокремлювати себе від прийнятої ролі. У процесі гри ролі можуть мінятися. Ігрові дії починають виконуватися не заради них самих, а заради змісту гри. Відбувається поділ ігрових і реальних взаємодій дітей.

 

Подобається