Освітній портал Дніпропетровщини

 

Робота на комп'ютері

То, что вы храните достаточно долго, можно выбросить. Как только вы что-то вы-бросите, оно вам понадобится. Правило взаимозависимости Ричарда
Ви знаєте (якщо не знаєте, запитайте у тих, хто знає), що комп'ютер має власний жо-рсткий диск (вінчестер). Весь простір диска розбивають на кілька частин, кожна з яких має своє ім'я. Такі частини називаються логічними (такими, що фізично не існують) дис-ками із власними іменами C, D, E тощо. Зазвичай комп’ютери мають диски С та D. На диску С, як правило, зберігаються програмні файли; на нього краще не заходити лишній раз. Диск D містить необхідні для користувача прикладні програми. Іншими словами, всі текстові файли, презентації, фото, малюнки, таблиці, схеми та графіки  на вашому комп’ютері повинні міститись на диску D. При перезавантаженні програмного забезпе-чення всі інформація з диску С зникає, а диск D залишається незмінним. Попрохайте по-дивитись знаючу людину, на якому диску розміщена папка «Мої документи», за потреби попросіть перемістити її на диск D.  
Коли я тільки почала працювати на комп’ютері, документів було зовсім мало, і я чу-дово знала, що знаходиться в кожному з них. Потім почалися проблеми із пошуком потрі-бної інформації. Найчастіше хаос в комп’ютері виникає тоді, коли я поспіхом забуваю да-ти точну назву файлу, зберігаю його в будь-якій папці, або й просто на робочому столі. Коротка й чітка назва, правильне сортування при зберіганні дають можливість в подаль-шому легко знаходити документ.
І я почала створювати папки, наприклад: «Білки», «Вітаміни», «Контрольні»… Зро-зуміло, що і в цих папках можна створювати ще папки: в папці «Контрольні» – папки «7 клас», «8 клас» тощо.  Велика папка «Екологія», в ній містяться папки «АЕС», «Альтерна-тива», «Енергозбереження». Зрозуміло, що формувати та називати папки – ваша справа, назва повинна нести логічне навантаження, щоб швидко відшукати той чи інший матеріал.
При підготовці до відкритого уроку на будь-якому рівні готую папку із такою ж на-звою. Погодьтесь, відкритий урок чи захід – доволі сильний стрес, наші п’ять органів чут-тя мобілізуються і відшукують матеріал постійно: щось прочитали в газеті, щось почули по телевізору, щось побачили в інтернеті. Всі ці матеріали варто скидати на комп’ютер: скануйте, копіюйте, набирайте текст на клавіатурі.
Іноді трапляється матеріал, в основному, в періодичних виданнях, який не підходить ні під яку з тем, а цікавий. Для цього існує папка «Ідеї».
Зараз в мережі Інтернет можна скачати будь-яку книгу чи журнал. Я розумію, що при цьому не йдеться ні про яке дотримання авторських прав. Але закачана література не коштує користувачеві ні копійки, на одній книжці можна заощадити мінімум 50 гривень. Електронні книги та журнали завантажені, в основному, в форматі pdf або djvu. Це «важ-кі» файли, займають багато місця на жорсткому диску, тому варто їх зібрати та переписа-ти на окремий диск.
Проекти (уроки, заходи), до яких я готувалась доволі давно і рідко до них звертаюсь, теж скопіювала на окремий диск.  
А іноді буває так: готуєш тему, а десь на півдорозі розумієш, що вона нецікава (неа-ктуальна, немає часу, захопило щось інше). Коли тема «не йде», я її «закидаю» в папку «Потім». До речі психологи такого підходу не признають. На їх думку, якщо ми не може-мо відмовитись від старої незакінченої справи, то обмежуємо собі нові перспективи та можливості.
 Ну а «Радість життя» говорить сама за себе: приємні (для мене!) малюнки, фото.

 
Подобається