Освітній портал Дніпропетровщини

 

Скінчиться урок – і дзвінок у життя продзвенить …

Скінчиться урок – і дзвінок у життя продзвенить …

 

30 травня 2014 року пролунав останній дзвінок в Гуляницькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, який повідомив, що закінчився учбовий марафон з усіма його уроками, перервами, контрольними роботами і домашніми завданнями, відповідями з місця і біля дошки. І 8 учнів – випускників разом зі своїм класним керівником Шубою Людмилою Миколаївною зайшли в клас , щоб проводити останній урок.

Класна кімната гарно прибрана , вчитель та учні проготувались до свята , але настрій чомусь не зовсім святковий, бо всі розуміють і учні , і вчитель, що треба прощатись, прощатись з яскравим , щасливим і безтурботним шкільним життям.

Класний керівник дякувала учням  за те, що саме вони були її учнями, її класом. З року в рік  діти  росли, мужніли, ставали самі старшими. Так пройшло 7 років спільного життя у школі. Сьогодні вчитель добирає слова, щоб сказати, яким вони стали,якими вони  їй запам’ятаються :

Яну  Маркітан - я пам’ятатиму наполегливою, старанною, розсудливою, щирою і справедливою, яка виручала школу, клас, займаючи призові місця на олімпіадах, конкурсах, а в результаті за  всі старання отримала «Золоту медаль»;

Наталію Венгер – розумною, вродливою, покладистою, з тонким почуттям прекрасного, тактовну, відмінницю в навчанні, добру подругу. В класі має багато друзів, користується авторитетом серед товаришів. Золота медалістка. Просто молодець!

Руслану Тадіян – як емоційну, чутливу, веселу дівчину, яка є гарним знавцем української мови, як людину, яка вміла заставити себе слухати,бо вона президент школи, яка виділялася безпосередністю, слухняністю, яка не давала можливості на неї сердитись навіть, якщо вона щось робила не так ,а в результаті за  всі старання отримала «Золоту медаль»;

Володимира Тарасюка – як такого, що найбільше зазнавав змін: з  найменшого в класі учня - став  майже найбільшим, з спокійного і серйозного – веселим, життєрадісним і дотепним, а ще кмітливим і спритним хлопцем;

Ірину Чернянувона - любитель дотепного гострого слова,  людина безмежної енергії та почуття гумору.  Має гарні акторські здібності , вдало будь-кого скопіює. Має неабиякий хист до малювання .Вона не пропустить жодного шкільного свята  і залюбки прийме в ньому активну участь. Завжди в потоці шкільного життя.  Цілеспрямована і має серйозні плани на майбутнє; 

Ірину Вербенчук – скромну, тиху дівчину,  слухняну і добру дитину, життєрадіснісну, цілеспрямовану,ввічливу й привітну,яка завжди зберігає оптимізм;

Ірину Петрищенко – врівноваженою, відповідальною, самостійною і лагідною, яка вміла ладити з усіма, як з учнями, так із вчителями, життєва впертість допомагає їй досягати успіху у житті;

Каріну Ханагян - елегантною, безпосередньою, прямолінійною людиною, яка вірить  людям і люди вірять їй, яка живе не ілюзіями, а реальністю, яка вміє схилити людей до себе.

Розпочався урок з першої сторінки життя випускників «Моє ім’я», слідуюча «Про мене  самого»,а далі- « Моя мрія» та «Мої спогади», а на завершення «Листи своїм батькам з майбутнього 2034 року». І ось настав хвилюючий момент продзвенів останній дзвінок, його ніжні переливи звучали відбиваючись щемливою ноткою у кожному серці, сповіщаючи випускникам, що навчальний рік остаточно завершився. Школо, прощавай! Здрастуй доросле життя!!!

Подобається