Освітній портал Дніпропетровщини

 

Сценарій випускного вечора «ШКОЛО МОЯ, ПРОЩАВАЙ»

Сценарій випускного вечора

                    «ШКОЛО МОЯ, ПРОЩАВАЙ»

1.Мелодія фанфар.

 

Ведучий 1.Добрий вечір, шановні друзі! Ми сподіваємось, що цей вечір буде для вас добрим і приємним.

Ведучий 2. Ми вітаємо всіх, хто сьогодні завітав до нашого  затишного залу , хто разом із нами чекає на  диво – народження нового покоління і перших його кроків у самостійне життя.

Ведучий 3. Сьогодні ми раді бачити  в залі строгих і ласкавих , мудрих і чуйних, тих хто вів нас крізь роки дитинства та юності , хто вкладав у кожного з нас знання , частку свого серця , хто дарував  нам своє людське тепло, свою любов – наших улюблених  учителів!

Ведучий 1. Ми вітаємо на цьому  святі мам , тат , бабусь і дідусів, гостей свята! Це саме одинадцятикласники запросили вас до себе в гості на останній прощальний шкільний  вечір.

Ведучий2:

Вітаємо всіх вас на нашім святі, -

Воно і смутком, й радістю дзвенить,-

Це свято зрілості і свято розставання,

Майбутнього прекрасна світла мить!

Ведучий 3:

І дощ, і сніг, і щастя, і журба –

Все буде ще не раз в житті людини,

І тільки випускний , святковий бал

У кожного із нас один – єдиний.

Ведучий 1:

Ось зайдуть на лінійку востаннє

Наші учні - найстарший клас.

Хай здійсняться всі ваші бажання,

Ми ласкаво запрошуєм вас.

Ведучий 2 :

Злинь же, музико, в небо гучніше,

В добру пору лунай, в добрий час.

Вище голови! Йдіть веселіше!

Ми ласкаво запрошуєм Вас!

2.Звучить мелодія вальсу.

 

Ведучі  (по черзі  називають  їх прізвища та імена )

 

Ведучий 3: Урочисту частину  вечора, присвяченого прощанню зі школою і врученню атестатів випускникам 2018  року дозвольте вважати відкритою.

 

Ведучий1:

Вітай, Україно,

Сьогоднішню зміну

Хай гордо й заклично

Державний Гімн звучить велично!           3.    ( Звучить Гімн України)

 

Ведучий 2: Здається, що тільки вчора  останнім дзвоником  попрощалося з одинадцятикласниками  дитинство. Позаду - напружена пора  написання ЗНО, і ось випускний вечір, до якого одинадцять  років, як по східцях, довелося підійматися нашим випускникам.

 

Ведучий 3:  Шкільні роки... Як непомітно вони промайнули!.. І незабаром усім нашим колишнім школярам доведеться складати перший власний іспит на дорослість. Як складеться їхнє самостійне життя відомо тільки небу і зіркам. Хочеться вірити, що кожен з наших випускників народився під щасливою зіркою.

Ведучий 1 :

 Промайнули шкільні ваші роки,

Відлетіли в німу далечінь!

Перед вами дороги широкі

Відкриває нова голубінь.

 

4. Відеофільм «Шкільне життя наших випускників»

 

Сценка про школу «На  уроке  литературы.»
Класс. В классе за партами сидят дети.
Учитель: Итак, сегодня мы побеседуем с вами о романе Федора Михайловича Достоевского «Преступление и наказание»! Бабайцев!
(Бабайцев  нехотя встает из-за парты)
Бабайцев: Валентана Васильевна, я не прочитал.
Учитель: А что же ты делал?
Бабайцев: (мнется) Я это... смотрел «Человека-паука»...
(В классе смешок)
Учитель: Может быть, Пилипенко  расскажет нам про образ Раскольникова?
(Пилипенко так же нехотя встает из-за парты)
Пилипенко : Я тоже... про Паука смотрел...
Учитель: Хорошо!!! И что же вас привлекает в этом «Человеке-пауке»?
Бабайцев: Ну... там в него стреляют…
Пилипенко: ...А потом бац - паутина! И всех победил!
Учитель: Стреляют! Паутина! Да знаете ли вы, что образ Человека-паука занимает в американской мультипликации конца ХХ века особое место. Вольготную жизнь Нью-йоркских негодяев прерывает классическая фраза: «К нам едет Человек-паук!» Силы зла становится в оппозицию к нашему герою. Кроме того, что Человек-паук разночинец, он мутант до мозга костей, которых у него, кстати говоря, и нету! Критики определяют характер Человека-паука как «решительный, цельный, американский»! В отличии от драмы Чуковскго, наш Паук с человеческим лицом, и ни что человеческое, как и ни что паучье, ему не чуждо! Это и заставляет его плеваться паутиной и с легкостью вскарабкиваться на небоскребы, где возвышаясь над суетой мегаполиса герой сам себе задает вопрос «Тварь я дрожайшая, или человек, способный любить и прощать?!!»
(Дети слушают, раскрыв рты.)
Учитель: Запишите тему следующего сочинения: «Покемоновщина, или кому на Японии жить хорошо»!

1-й випускник:

 Три тисячі днів, двадцять тисяч дзвінків   (Швець)

Проста арифметика долі…

Я перше і світле кохання зуcтрів

У рідній Новомосковській  школі.

6.Танець

Випускниця грає   на бандурі.

Діалог ведучих:

Ведучий1: От везе випускникам,Добре, що й казати!

Вже не будуть їх за двійку дома лупцювати.

Їм не треба за спиною портфелі носити,

Щовечора три години уроки учити,

Не примусить їх ніхто писати реферати,

Безтурботно будуть жити до обіду спати.

Ну , а в нас що за життя - справжнісінькі муки,

Стер я зуби вже давно об граніт науки.

Ведучий2: В них роботи після школи - не початий край,

Тож своє дитинство друже, ти не підганяй,

Треба їм п’ять довгих років у виші учитись,

Дівчатам встигнуть заміж вийти,Хлопцям оженитись

І про дім, і про зарплату треба ще подбати,

Як народиться дитина - ночами не спати .

Потім виросте маленьке, будуть батько й мати

Думу думати – де грошей на навчання взяти.

Ведучий1: Ти мене так не лякай ! Це ж складні завдання !

Краще буду вже ходить в школу на навчання.

Ведучий 3:

Вам стежини життя невідомі,

Та по них вже потрібно йти

Вас хвилюють питання знайомі.

Де вам вчитись! Куди вам піти ?

Ведучий1: Ось тепер, як не крутіть, а навчатись в виші йдіть! І добре обміркуйте, закінчивши який вуз, ви будете завжди з роботою? І щоб з вами не трапилося такої ситуації як на вступному іспиті з математики.

СЦЕНКА  «Вступний іспит з математики»  (обігрують учні –випускники)

 (за столом два екзаменатори, абітурієнти по черзі входять в аудиторію)

1абітурієнт . Скільки буде 3+3=?

П’ять! А якщо подумати? П’ять! А якщо добре подумати? П’ять ! дурний, але впертий- треба прийняти.

2 абітурієнт. скільки буде 3+3=? Три! А якщо подумати? П’ять! А якщо добре подумати? Сім!Дурний, але гнучкий- треба прийняти!

3 абітурієнт Скільки буде 3+3=? Дивлячись в якій ситуації? А якщо подумати? Залежно від курсу долара!А якщо добре подумати? Давайте домовимось. Скільки вам треба?Дурний, але з творчою жилкою треба прийняти.

4 абітурієнт. Скільки буде 3+3=? Шість! А якщо подумати? Сім відняти один.

А якщо добре подумати? Корінь з 36.Ну що ж розумний, але місць уже немає.

 

Ведучий2: З нашими випускниками такого взагалі не може трапитися.Ти що забув? Так зараз не здають екзамени, а пишуть ЗНО.

 

Ведучий 3.  Рік пролетів надзвичайно швидко, і прийшла пора написання ЗНО. Вам довелось зібрати всі свої сили, всі набуті знання і вміння, всю свою витримку і силу.

Ведучий 1 . В голові карколомним калейдоскопом проносились літературні герої та історичні дати, математичні рівняння та  формули, біологічні досліди, «білі плями» на географічній карті, незрозумілі іноземні слова .

Сценка  « ЗНО». 

Випускник: Так, ситуація !Але з нашими однокласниками таке не може трапитися взагалі.

Випускник: А все ж , якщо трапиться, що не пройшов по конкурсу, не набрав потрібних балів, що будеш робити?

Випускник : Піду в Армію, буду захищати нашу Батьківщину.

 

Сценка  «Призовник»

Мама. Не ходив би ти, синку, у солдати. Нащо воно тобі, га? Я ж тобі казала, краще женися. Он, Галя, гарна ж дівка!

Призовник. Не хочу на Гальці!

Мама. Ну тоді женися на Олі. Вона хазяєчка справна, швиденька та спритна. Хороша мені невісточка буде! Моторна!

Призовник. Не хочу я на Ольці, ма..

Мама. А ти дурний… Справді, дурний. А я би онуків гляділа.

Призовник. Так я хочу в армію, мам! В армію! Тобі з онуками почекати доведеться.

Мама: Ну, з Олею мені чекати на онуків не довелося б…

Призовник: Як це, мамо?

Мама: А так! У неї вже є двоє. Так що з такою родиною ти таки би вдома залишився.

Призовник: Ти тільки уяви мене солдатом! З автомата - жах! З кулемета - лусь! З гранатомета – гуп! На танку – впер-рьод! Ось де життя для справжнього мужика! А вдома що? Корова мукає, коза бекає, дівки під вікном співають. Нудьжище! ! (Зіває) Та ще й твої онуки перед очима гасатимуть: туди-сюди, туди-сюди…

Мама. Гаразд, гаразд, синку! Раз вирішив, то йди! Чого вже тепер! І батько твій служив, і дід, і прадід. А прапрадід, кажуть, козарлюгою був. Ось тобі торбу в дорогу збирати: 3 пари в'язаних шкарпеток з вовни кози Маньки, 3 літри молока від корови Зорьки, 3 метри сала від свині Людки, 3 десятки яєць від курки Вальки.

Призовник. Ех, ма! Та хіба ж мене там не годуватимуть?

Мама. Припас лишнім не буде…

Призовник: З вашими харчами як розтовстію, то і в танк невлізу

Мама: Ну, тоді в той, в літак сядеш. Льотчиком!

Призовник: Еге! Хіба з парашутом викинуть, бо й літак не схоче летіти.

Мама: Справді?!

Призовник: А ти ж як думала?

Мама: Тебе? З парашутом? (починає забирати в призовника припаси)

Призовник: Ти що надумала?

Мама: А то! Не дам тобі їжі. Ну-у, носки можеш брати.

Призовник: А чого? Відпустите в армію голодним?

Мама: Не вистачало ще, аби мого синочка та з літака, та на парашуті! А як голова закрутиться? Тоді що? Краще вже йди так. Ти ж у мене таке худюще…. То може на кухню заберуть, аби поправився. Картоплю чистити. Там хоч тих, парашутів нема. А я спокійніша буду. Парашут йому подавай… Ага… Ось краще бинт бери.

Призовник: А то ж нащо?

Мама: Та коли ж, Боже ж не дай, пальця на тій картоплі поріжеш, то забинтувати буде чим. Ой, я ще по зеленку збігаю…

8.Продовження відео про шкільне життя класу.

Ведучий3: Минає дитинство…І залишаються від нього тільки звуки, які наближають до класу кроки вчителя, скрип крейди, аромат квітів учителям на прощання…Настане світанок, відкриються двері школи, вийде щаслива зграя випускників і всі розійдуться по домівках. Назавжди…

Ведучий1:А образ першої вчительки навічно залишиться у кожного в пам’яті. Перша вчителька – це людина, яка відчинила двері в чарівний захоплюючий світ знань, такий складний і незвіданий. Це на неї ви дивилися з надією, у неї шукали захисту, ловили кожне її слово, пильно вдивлялись у її мудрі очі, шукаючи там відповіді на всі запитання. А вона впевнено вела вас по сходинках пізнання.

2-й випускник

Я пам’ятаю першу вчительку свою –

Завжди спокійну і привітну,

 Бичівник Альону Вікторівну

Для неї ми були найперші в школі діти.

 

3-й випускник

Життя доросле, зачекай, зажди,

Вертай в дитинство бабиного літа,

Альоно Вікторівно! Ви  в серці назавжди

В осінніх барвах і весняних квітах. 

                  

9.Пісня « Перша вчителька»(слово першій вчительці)

 

Ведучий 3. У мистецтві – людину, яка веде творчий клас, називають майстром. У спорті – того, хто готує команду, називають тренером, а в театрі – режисером. А в школі цю людину можна назвати  не тільки майстром, тренером, режисером, а ще опікуном, другом, адвокатом, психотерапевтом.

 

Ведучий1:.Щирі  слова подяки хочеться висловити тим, хто прагнув виховати вас, любі випускники, порядними та чесними людьми, хто любив вас і поважав, підтримував та оберігав, прокладав місточки до серця кожного учня класу. Хто навчав, наставляв, хвалив і радів разом з вами, хто усі ці 6 років щодня зустрічав вас тут, а тепер — назавжди проводжає в життя.

 

4-й випускник

 Кожен день були ви з нами,

І ділили радощі й тривогу,

Ви про нас завжди все знали,

Кожну нашу стежку і дорогу,

Бувало із-за нас ви потерпали,

Гріхи від інших наші прикривали,

Всі негаразди й витівки прощали.

5-й випускник

 Перед вами кожен з нас боржник

У щоденних, у школярських буднях.

Дорогий наш класний керівник,

Ми Вас завжди пам’ятати будем.

 

Ведучий 2:  Запрошуємо до слова  класного керівника

 

10.Відеопривітання від класного керівника.

 

Ведучий 3: Багато було вчителів у наших випускників, різні предмети вони викладали. Але всі вони робили одну велику неоціненну  справу: плекали безтурботне дитинство, готували їх до великих звершень і натхненного щасливого життя.

 

Ведучий 1: Благословенна  ж  вчительська щедрість! Все від неї, від щедрості думок, сердець і рук! Учителі –  мудрі порадники і  вірні друзі,   терпеливі наставники і  надійні захисники.

 

11. Відеоальбом «Побажання вчителям»

 

Ведучий 2:  Сьогодні зі словами пошани і подяки та з найкращими побажаннями звертаються до вас ваші найстарші учні.

 

6-й випускник:

 Від будня до будня, від свята до свята

Знання і серця ви нам дарували.

Ви - наші долі, ви - наші злети,

Ви нас лише доброму вперто навчали,

Любі наші вчителі! Ми всіх Вас пам’ятаємо і любимо

 

Випускники говорять про вчителів по черзі:

 

12.Відео про вчителів

 

13.Пісня «Спасибо Вам родные  наши лица»  у виконанні випускників.

 

(Діти вручають вчителям квіти.)

Ведучий 3: Хвилюючий сьогодні день не лише у наших випускників,

Не менш хвилюються і їхні батьки. Так шалено б’ється серце, а то зовсім десь зникає його стукіт і тато, і мама ще пам’ятають себе такими ж юними, свій випускний. А тут така несподіванка: красуня – донька на високих підборах або ж серйозний син, вищий за тата. Ще зовсім не давно тримали їх на руках, безпомічних немовлят , а сьогодні відлітають вони з Батьківського гнізда.

Ведучий 1: Дорогі випускники, поряд з вами  стоять  люди, яким важко усвідомити теперішнє. У їхніх очах відбивається сотня відтінків людських почуттів. У них - турбота і радість, збентеження і хвилювання, сум і надія. І лише байдужості в них нема.

Учні –випускники дякують батькам.

7-й випускник:

Залишають роки пам'ять на чолі,

Час нестримний в очі загляда.

 А для тебе, мамо, вічно ми малі,

Як для нас ти, мамо, вічно молода.

 

8-й випускник:Знають найщиріші золоті слова

 Найніжніші в світі мамині вуста.

Материнське серце горе закрива,

 Материнське серце щастя приверта.

 

9. Вірш «Мама»

 

10-й випускник:

  Ми вам вклоняємось доземно,

За те, що нам життя дали.

І виховали, і зростили

І в майбуття нас  провели!

11-й випускник:

 Доки батько живий, доки мати жива,

 Поспішаймо сказати найніжніші слова

  Рідна мамо – живи!

  Рідний тату – живи!

  Найдорожчі у світі - це ви! Тільки ви!

 

12-й випускник:  Дорогі наші батьки! Дякуємо вам за те, що дали нам життя, що любите нас і вірите в наші сили.  Без вас, без вашої посмішки, без ваших дотепних висловів наше життя було б неповним і холодним.

13-й випускник: Рідні наші, дякуємо вам за те, що ростили нас, віддаючи свою молодість і життя, раділи та сумували разом з нами. Вибачте нас за всі прикрощі і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми.

 

14-й випускник:

 Що може бути кращим у світі цім,

Ніж батьківський і материнський дім?

Що може бути кращим за вечерю в домі,

За батьківським, міцним столом,

Де в шумнім гомоні і в кожнім слові,

Все сповнене любов’ю, а не злом.

Ведучий 2: Тата й мами! Спасибі Вам за те, що ви подарували світу таких чудових дітей. І я хочу Вам сказати по секрету, що ваші діти  дійсно виросли. Завтра розпочнеться  їхнє непросте доросле життя. Перед ними проляже сто доріг. Благословіть їх на щастя, на долю, на довгі літа.

 

14.Пісня «Батькам» з 15 сек. (кліп).

 

ВИСТУП    БАТЬКІВ      Вірші

Мати:Дорогі наші діти!Ми пам’ятаємо ваші перші кроки, слова, перші синці і

останні двійки, ваші перемоги і невдачі. Сьогодні, проводжаючи вас у дорогу

самостійного життя, ми б хотіли подарувати вам чарівний горщик.

1.В цей горщик я покладу вам жита, щоб радісніше й веселіше було вам жити.

2.А ще додамо сюди гілочку дуба, щоб ви були такими міцними і здоровими, як це дерево. Щоб змогли подолати усі перешкоди, які виникнуть на вашому життєвому шляху.

3.А ще покладемо гороху – щоб ви багатіли потроху.

4.А ще додамо вівса – щоб частіше зустрічалась родина уся.

5.Та вкинемо квасолі – для щасливої - та творчої долі.

6.Додамо часнику, щоб усім ви були до смаку. Усе, що промовляється в майбутньому нехай збувається.

7.Нехай вам небо безхмарне сміється.,

Нехай вам усе у житті удається.

8. Бажаємо щастя на кожній стежині,

Вірних друзів завжди на путі,

9. І нехай усе, що потрібно людині,

Супутником буде у вашім житті.

 

Ведучий 3: Шановні випускники, прийміть від батьків цей чарівний горщик, доторкнувшись до нового ви можете згадати свою найзаповітнішу мрію.

15.(звучить  для дітей від батьків»,випускники передають один одному горщик,загадуючи бажання)

Ведучий 1.

               І ось за плечима пора веселкова,

               Всі 11-ть щасливих і радісних літ.

               І час відлітати від пристані „Школа”

               Час у земний відлітати політ.

Ведучий 2

              Нехай ваші мрії на крилах дитинства

              Сягають незвіданих досі висот.

              Хай стане снаги не згубити в дорозі

              Вам Богом наданих талантів і чеснот.

Сценка

На сцені дві технічки, виконують свою буденну роботу.

- Чи то празник який у школі? Поставали всі в ряд…

- Еге, в ряд! Як на парад!

- Куди-то вже зібралися?

- Куди-куди! Відоме діло! У світлу путь! Яко лебедята… На крилах…

- Що, усі? Може, хай і  нас за собою візьмуть?

- Нас - навряд. Ми, те-є, возрастом не вийшли. Спину вже до землі гне, а не до неба. Поки що тілько вони . (показує на випускників)

- А-а-а… Так це ті-і-і.. (теж оглядається на випускників) , що при повному марафєті?

- Вони! Гляди, які нарядні! Виросли! Розцвіли!

- І-і-і… А я ж їх манесенькими помню. Отакими-о. (Показує). Мусі-пусі. За портфелями й носа не було видно. Насилочку по сходах ті зошити й тягали!

- А тепер шо? Один зошит на всі предмети!

- І не кажи! Оте, найвищеньке (показує), наче тепер бачу, стрілочки крейдою малювало, аби в школі не заблудиться. Я вже й насварить хотіла за пописані  стіни, а потім передумала – то ж воно по науку добивалося… Золота дитина…

- Еге… Тепер зовсім інші часи настали…

- Часи? Де ти бачила в них часи? Одні тєлєфони! З тим же, як-то його, піаром!

- Страхіття Господнє!  А то шо ше таке?

- Зразу кажу – лихо на нашу голову. Тєлєфона з руки випустити не можуть -як-то приріс до неї. Та все носом туди, та все носом… І день при дні, і день при дні... Одне слово - піар!..

- І слів ниньки попридумують!

- Та за 11  років ще не таке вивчиш! Було, парти мию – тож ціла енциклопедія з того ума!

- Еге, а на стільці - жувачка!

- А те ж нашо?

- А щоби вчитель зранку не переплутав, у яких йому штанах в школу йти!

- От же артисти! Таланти!

- А що так, то вже так! Бо й на уроках концерти могли влаштувати.

- Одні сміються, а інші плачуть! Так, пам’ятаю, якесь ридало, що в  підсобці аж  шибки дрижали! Ледь  на вухо не оглухла.

- Головно, аби наука була. От про що треба думати.

- Думати? Нащо? Тепер за них калькулятор думає, чи той, дай, Боже, пам’яті, комп’ютер.

- І оте, що з навушниками, щось як понакладає їм у голови… Хотіла спитати, що воно їм підказує, а вони мені з порогу - нас нема!

- Як то?

- Нас нема – ми в Інтернеті!

- Де? Де?

- Отож  і я кажу - сидять у класі, а їх, кажуть, нема! Отака тепер наука пішла. Це тобі не відро й швабра.

- І ото вже як в Інтернет залізе, то звідтіля вибратися не може. Ніяк. Блудить.

- Добре, що хоч сьогодні звідтіля вибралися.

- А то гляди і  Випускний вечір прозівали б.

- А шляхи в них світлі, ніким не пройдені та нікому невідомі.

- Тільки їм по них і летіти…

- Лебедята…

- Ой, хочеться їм чогось такого дорого побажати… Незабутнього…

- Давай побажаємо їм… Погожих світанків…

- І росяних ранків…

- Літньої зливи…

- Та щедрої ниви…

- Хай світла і чиста,

- Веселка барвиста

- Нап'ється водиці із тої криниці,

- Що повна надії

- Та юної мрії,

- Де в дзеркалі неба видно дорогу,

- Вперед, в майбуття від шкільного порогу! (разом)

 

Ведучий 3

                Як сумно, як гірко,

                Як трепетно серце горить,

                А думка стрічає таємно:

               „Сьогодні остання мить”

 

Ведучий 1. Слово для зачитування «Закону про випускника» надається заучу  –організатору  Ревіній Олені Володимирівні.
Закон про випускника 
Прийнятий на зборах 11 класу 20 скликання у 7  читанні

Класні збори від імені класного народу, виражаючи його суверенну волю, опираючись на багатовікові шкільні традиції, дбаючи про забезпечення свобод та прав учителів, піклуючись про випускників, прагнучи розвивати і зміцнювати школу, усвідомлюючи відповідальність перед попередніми, нинішніми і прийдешніми поколіннями школярів, приймають «Закон про випускника» 
Розділ 1 Загальні засади 
Стаття 1 Випускник однині стає самостійним, ні від кого не залежним, вільним і суверенним. 
Ст..2. Суверенітет випускника поширюється на всю його територію 
Ст..3. Випускник є людина. 
Ст..4. Знання є основним багатством випускника, що перебуває під особливою охороною батьків. 
Ст..5. Основним символом випускника є атестат. 
Столицею випускника є школа. 
Розділ 2. Права, свободи та обов’язки випускника. 
Ст..6. Ніхто не може втручатися в особисте життя випускника, окрім батьків, учителів та громадськості. 
Ст.7. Випускник зобов’язаний до кінця днів своїх вітатися з учителями. 
Ст..8. Кожен випускник має неухильно дотримуватися цього закону. 
Розділ 3. Права, свободи та обов’язки батьків випускника 
Ст..9. Батьки випускника є гарантом його майбутнього навчання. 
Ст..10. Батьки випускника наділяються обов’язками: 
- забезпечувати його вступ до навчального закладу; 
- щотижня забезпечувати його продовольчою сумкою та грошовими преміями; 
- гарантувати складання екзаменаційних сесій; 
- приймати у разі нагальної необхідності рішення про проведення для випускника надзвичайного стану комендантської години. 
Ст..11. Батьки випускника користуються правом недоторканності під час виконання своїх обов’язків. 
С.12. Батьки випускника можуть передавати свої повноваження щодо випускника допоміжним органам – дідусеві та бабусі. Повноваження батьків випускника не припиняються довічно. 

 

Ведучий 2: Дорогі батьки, шановні випускники! Настала урочиста  хвилина вручення   атестатів зрілості.

Ведучий3:Слово надається директору школи   Чорній  Наталії  Йосипівні. 

16.Вручення атестатів.

АТЕСТАТИ

 Ведучий 1:  Настає ваш час! Візьміться за руки. Запам’ятайте тепло рук ваших однокласників, які не раз виручала вас у важку хвилину. А вже завтра поруч з вами будуть інші люди.

Ведучий2: Всі вони неодмінно досягнуть своєї високої мети. Адже недарма вони 11 років навчалися   у Першій  школі.

Ведучий 3:

 11  зоряних літ проминуло,

Незабутніх, ясних шкільних літ.

І сьогодні, мов пташки з гніздечка,

Летите у незвіданий світ.

 

Ведучий 1:

11  років  сиділи  ви поруч

І писали за рядком рядок,

Поки дзвоник у ранкову пору

Не звістив: скінчився ваш урок.

 

Ведучий 2:

 Однокласники, однокласниці!

Не забудьте    друзів ніколи,

На вітрах життя не погаситься

Вогник нашої рідної школи.

 

Ведучий 3: До прощального слова запрошуємо  учнів-випускників 11 класу.

 

1-й випускник:

Сьогодні нам лягли дороги дальні,

І мерехтять зірки, і вабить висота,

І вальс одлунює прощальний,

Над залою окрилено літа.

2-й випускник:

 Цей вечір одцвіте, і ніч пройде,

Устане світанок за обрієм дальнім.

Засвітить веселку проміння ясне

Для тебе й для тебе цей вечір прощальний.

 

3-й випускник:

Сьогодні ми із світлою печаллю

Переступаємо дорослості поріг.

Хай буде нам чарівний вальс прощальний

Провісником незвіданих доріг.

 

4-й випускник:

Прощавай, шкільна скрипуча парто,-

Шхуна у країну добрих знань!

Шкодувати рано ще й не варто,

Бо у серці тисяча бажань.

 

5-й випускник :

На життєвій неозорій ниві

Не завжди попутній вітер нам,

Та ми хочем бути всі щасливі,

Йти вперед, наперекір вітрам!

 

6-й випускник:

Є в нас розум, і знання, і воля,

Ми самі творці своєї долі,

Та коріння в нас одне- єдине,

Це земля, що зветься – Україна!

 

17. На моніторі  «Заповіт  випускнику України»

 

18.Фінальна пісня про школу. 

 

Ведучий 1: На цьому урочисту частину нашого випускного вечора завершено

Ведучий 2: Гучними аплодисментами проведемо наших випускників  у доросле життя.

 

 

Подобається